ДУМКИ ВГОЛОС

Редакція газети "Эхо" продовжує друкувати відверті думки наших читачів. Ми не завжди розділяємо їх, нерідко маємо з якогось питання іншу, власну позицію, але читацькі думки все одно публікуємо, використовуючи свободу слова, щоб показати весь широкий спектр громадської думки на Житомирщині.

 

«З-за бугра нас повчають, ніби ми - недоумки!»

Таке враження, що адміністрація нашого президента вже розташована у США чи Брюсселі. Що тільки в Україні не станеться, як Захід нам тут же строго киває пальцем, вказуючи, що і як треба робити, а що - в жодному разі. З-за бугра нас постійно повчають, ніби ми якісь недоумки! А де ж наша національна гордість?!

Степан, колишній військовослужбовець

Це, до речі, вкотре проявилося кілька днів тому, коли в Києві вирішувалася доля керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Н. Холодницького. Після того як він утримався у своєму службовому кріслі, посольство США в Україні негайно відреагувало закликом до нього піти у відставку. Підтекст цього заклику очевидний: мовляв, рішення залишити його на посаді голови САП було помилковим, іншими словами, "знову двійка!". Такі ж "орієнтири" (по суті вказівки) наша країна отримує щодо підвищення тарифів на газ, прийняття законів та багатьох інших питань. Уявіть собі протилежне: Україна офіційно дорікнула Сполученим Штатам Америки що вони обрали не того незалежного прокурора чи ухвалили не той закон. Скільки б тоді галасу здійнялося! А дорікання і повчання з їхнього боку проходять тишком-нишком, ніби так і має бути. Що поробиш: ситий голодному не товариш. Поки будемо бідними і житимемо на кредитах МВФ, таке "осмикування" триватиме. От коли перестанемо бути від них залежними економічно, тоді можна буде і про національну гордість згадати! Поки що вона спить.

«Бог на небі один!»

Мені, як віруючому, було дуже неприємно спостерігати за розколом під час святкування 1030-річчя Хрещення Русі. Кожна з українських церквов відзначала його відособлено, а так хотілося б, щоб хоч під час цієї події усі були разом, показали всьому світу свою єдність! Адже Бог на небі один!

Максим Петрович, Житомир

Нам теж цього дуже хотілося б. Але, на жаль, тепер про це в Україні можна лише мріяти. Про єднання церков немає й мови, більше того, є політики, які всіма силами намагаються зробити цю дистанцію між церквами прірвою, зіштовхнути їх, як мовиться, лобами. Не на висоті й держава, хоча вона, за чинним законодавством, не має права втручатися у церковні справи. Ризикнемо прогнозувати, що з наближенням виборів президента і Верховної Ради, які мають пройти у 2019 році, спроби використати церковну карту у власних політичних цілях стануть ще більш активними. І все залежить від того, наскільки віруючі (а їх мільйони!) піддадуться цьому наростаючому тиску на них збоку. Віримо, що не піддадуться!

«Чому НАЗК б’є байдики?!»

Хоч ви мені можете пояснити, чим займається наше хвалене НАЗК, чому воно б'є байдики?! Держава вгатила в нього величезні гроші, а воно досі ні кує, ні меле, і нікому до цього немає діла!

Петро Павлович, викладач

Чому ж "немає діла"! Ось і ви критично звернули увагу на те, як непродуктивно діє Національне агентство з питань запобігання корупції. Станом на 1 квітня цього року НАЗК повністю перевірило аж 331 декларацію про доходи міністрів, депутатів, інших високих чиновників, тоді як усіх таких декларацій здано майже два з половиною мільйони. Уявляєте?! З такими темпами для перевірки решти треба ще років триста, якщо не більше. Зате про зарплату і премії тут не забули - ми всі пам'ятаємо, якими захмарними вони були донедавна в колишньої керівнички НАЗК пані Корчак. На 311 працівників цього відомства цьогорічний річний фонд зарплати становить майже 102 мільйони гривень! Слід сподіватися, що заміна п. Корчак (чого, до речі, вимагала і наша газета) піде цій структурі на користь. І що здані в НАЗК
е-декларації перевірятимуться не вручну, бо для цього треба прірву часу, а в автоматичному режимі. А головне - що кожна така перевірка називатиме конкретні прізвища корупціонерів, і вони відповідатимуть перед нами по закону.

«Кому потрібен цей диплом?»

Моя донька пішла в 11 клас, однак наступного року до вищого навчального закладу не вступатиме, хоча вчиться добре і ще з дитинства мріяла стати вчителькою. Каже: "Кому тепер потрібен цей диплом, що я з ним буду робити після закінчення?

Марія, службовець

З одного боку, ваша дитина має рацію: в армії безробітних України чимало людей з дипломами про вищу освіту, в тому числі й вчительськими. Є такі, як не прикро, і на біржі праці Житомирщини. Але якщо вона після закінчення школи нікуди не вступатиме, то куди ж піде працювати? Не роздаватиме ж біля Житнього ринку щодня листівки! Вважаємо, що їй не треба заздалегідь піднімати руки: нехай вступає! Тим більше, що у країні, попри всі нинішні проблеми, є кілька солідних вищих навчальних закладів, де дають добротні знання. За рейтингом у число кращих входять київські та львівські національні університети і політехніки, куди цього літа здала заяви найбільша кількість абітурієнтів. Та й житомирські виші не пасуть задніх. Інша справа, що вступники знову масово рвуться на юридичні та філологічні спеціальності, тоді як точні науки чи не вперше в історії нашої країни виявилися в загоні. Це явне недопрацювання з боку держави, яка справжньою профорієнтацією вже давно не займається. Але надіятися на неї нині дуже ризиковано, отож переконливо радимо приймати продумане самостійне рішення.

Підготував В. МИКОЛАЄНКО

 


Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 65 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира