ПОЛІСЬКЕ БОРТНИЦТВО ПОВЕРНУЛОСЯ

Сьогодні на Поліссі відроджується давній та відомий і знаний раніше промисел - бортництво. Чи прибутково це? Павло Павлович Лінкевич, інженер лісового господарства у Поліському заповіднику, говорить, що у їхньому селі Селезівка, що в Овруцькому районі, майже у кожного є свої, передані з покоління у покоління борті. Роблять їх і самі з колодок. В основному для себе, для ліків. Лише у кого більше бортей, то вже на продаж. Полюбляють купувати мед туристи, які приїжджають з ночівлею до заповідника. Але мед у колодках не качають, адже таку медогонку ще не зроблено: для збирання такого меду відрізається віск і мед виходить у кінцевому результаті з воском. Вулик для диких бджіл (не рамкових) роблять з колодки, видовбуючи для них місце, та вивозять за 5-10 км від села в ліс. Прикріплюють до дерева або ставлять на землю, ніби дерево росте. Такий вулик обприскують зсередини антисептиком. Дехто змащує медом чи обприскує березовим соком, що перебродив. Так вулик стоїть до травня-червня, адже саме в цей період у лісі формуються рої бджіл. У лісах теж безліч природних вуликів, роїв, які посилають "похідки" - розвідників, котрі й шукають місце для існування рою (який, до речі, може прилетіти і за 20 км) і передають потім цю інформацію матці, яка збирає рій. Засівши з весни у вулику, дикі бджоли носять мед до нього аж до жовтня. Виходить справжній лісовий мед з рослин різних сезонів. Павло Павлович і сам уже близько 20-ти років займається бортництвом, маючи передані йому у спадок 20 вуликів від такого ж любителя меду, а от його брат має 115 таких "природних" вуликів.
На пасіках дикі та звичайні бджоли контактують нормально, адже під час запліднення матки трутні з різних вуликів можуть також у ньому взяти участь. Дикі бджоли менші за розміром, бо живуть багато років у природних вуликах, а їх ніхто не чистить, соти стають твердими, старими та чорними; ланки-комірки, де виводяться бджоли, стають меншими, от і бджоли менші за розмірами. Матка відкладає яйця в комірках, які вже природно менші, і, коли бджоли починають рости й формуватися, їм природно не вистачає місця.
Кажуть, що від диких бджіл потерпають сади, особливо фруктові дерева. Та це неправда. Це оси можуть понад'їдати фрукти на деревах, але не бджоли.
Є думки й про те, що лікування бджолами напрочуд корисне. Подейкують, що укуси бджіл цілющі, та не всі на це пішли б. От, приміром, наш президент, кажуть, спить "на бджолах". Такий сон дійсно практикують: на декількох вуликах роблять спеціальне покриття, облаштовують місце для сну. І якщо людині зазвичай потрібно годин 7-8 для здорового сну, то "на бджолах" - лише 4 години! В чому секрет? Кажуть, від бджіл йдуть незвичні та цілющі імпульси, аура відповідна, біополе. Проте практикувати таку терапію важко: потрібні рамочні бджоли.

Юлія МОЦНА

Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 157 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира