ПАРТІЯ «СИЛА І ЧЕСТЬ»: ПАМ’ЯТАЄМО – ЗАВЖДИ!

Щороку у вересні відзначаємо День пам’яті жертв фашизму.

Так, дату називають традиційною, до неї звикли, і мабуть саме тому дехто із наших сучасників не завжди усвідомлює значимість і актуальність пам’яті про тих, хто загинув чи зазнавав тортур, поневірянь внаслідок злочинів, вчинених фашистськими режимами. В Україні, яка втратила у ході Другої світової війни більше 14 мільйонів своїх громадян, День пам’яті жертв фашизму є особливо символічним.

Звісно, це було колись, але це було тут, у нас. Адже саме у Житомирі, на окраїні міста, де й досі неподалік тролейбусної зупинки височіє башня-водокачка із червоної цегли, у 1941-1943 роках існував концтабір для військовополонених Stalag-358, де загинуло більше 60-ти тисяч людей, що потрапили у полон. Трохи далі, вже за межами Житомира, але поблизу приміського села Іванівки, про жертв нацистського режиму нагадують поховані у семи великих могилах близько десяти тисяч євреїв-житомирян. До речі, вшанування жертв Голокосту на Житомирщині в останні роки набуло цілеспрямованого процесу встановлення пам’ятних знаків на місцях страт громадян єврейської національності під час Другої світової війни. У минулому році відповідні пам’ятні знаки встановлені поблизу села Хажин Бердичівського району та поблизу села Симонів , яке входить нині до складу Барашівської ОТГ, що на Ємільчинщині.
Житомирські журналісти вже піднімали тему вшанування майже сотні громадян єврейської національності, які були розстріляні нацистами у жовтні 1941 року поблизу чи на околиці селища Миропіль Романівського району. Місце страти євреїв у Мирополі відоме, але наскільки воно впорядковане чи меморіалізоване, сказати поки що важко. У червні 2019-го року у селищі Іванополі, що на Чуднівщині , відкрито пам’ятний знак на місці розстрілу у травні 1942 року 800 євреїв і 60 ромів. Втім, якщо ми згадуємо про Голокост, як свідомо цілеспрямовану політику знищення євреїв, то і в самому Житомирі, поблизу якого зафіксовано страту у часи нацистської окупації 1941-1943 років найбільшої кількості євреїв на Житомирщині, також немає відповідних знаків чи табличок про місце розміщення у 1941 році єврейського гетто. Відомо лише, що це територія чималого кварталу житлової забудови, яка розпочинається у нинішньому скверику за Будинком правосуддя, охоплює будинки по вулиці Рильського і територію, яка обмежується вулицею Леха Качинського аж до обриву над річкою Кам’янкою. Але зауважимо, жодних позначок чи пам’ятних знаків на місцевості у Житомирі стосовно місця розташування єврейського гетто у 1941-му році так досі і не встановлено.
Члени та симпатики партії «Сила і честь» переконані у тому, що політика вшанування пам’яті жертв фашизму (нацизму) має стати одним із наріжних пунктів загальнонаціональної програми збереження історичної пам’яті. Така програма поки що перебуває в Україні лише на етапі свого становлення, проте вона має бути створена у найкоротші терміни. Адже історична пам'ять є ідеологічним фундаментом для багатьох сторінок нашого майбутнього життя. І якраз із таких міркувань, питання про вшанування пам’яті жертв фашизму в Україні ще довго не втратить своєї значимості. Немає питань щодо того, чому цей день відзначають у вересні. Адже у вересні 1939 року у Європі розпочалася найбільша у світовій історії війна, яка аж через шість років, і також у вересні вже 1945 року, нарешті завершилася перемогою сил антигітлерівської коаліції, які здолали збройну потугу держав, що взяли на озброєння найдикішу і найжорстокішу у світі ідеологію. Ця ідеологія була найстрашнішою формою геноциду людей, оскільки робила цілі нації, великі етноси заздалегідь неповноцінними і винуватими вже від їх народження. Причому, лише тому і тільки за те, що у їх жилах тече начебто «інша» кров. Сьогодні від тих часів розгулу нацистської сваволі і масштабних кампаній зі знищення людей минуло майже вісім десятиліть. Також – масштабний відрізок часу, що вмістив кілька епох. Однак це аж ніяк не означає, що подібного в історії людства більше не може повторитися. На жаль, історія має таку здатність до повторення погано засвоєних, або ж недостатньо вивчених уроків. І сьогодні, вже у розпал ходи ХХI століття, про це варто пам’ятати. У вересні, у жовтні… та й власне – завжди!

Віктор Першко

Баннер
Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 99 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2020. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира