Досить банальна сцена з фільмів жахів – людина їде в машині нічним шосе і раптом фари висвітлюють постать, що стоїть посередині дороги.
В останній момент водій робить різкий маневр, і машина котиться у кювет. Згодом з'ясовується, що нікого в той момент на дорозі не було, і людині просто привиділося. Але водій, який лише дивом вижив, буде до кінця днів вважати, що зіткнувся тієї ночі з чимось потойбічним. Про такі містичні випадки в дорозі і йтиметься далі.
«ТА ІСТОТА РЕАЛЬНО ЙОГО ЗЛЯКАЛА»
Сорокаоднорічна Єлизавета є помічницею адміністратора пабліка, який присвячений безлічі тематик – від домашніх рецептів до порад щодо життя переселенців за кордоном. Демократичний настрій, що панує тут, дозволяє людям самим створювати теми для спілкування. Але саме розмову про містичні випадки в дорозі Єлизавета вирішила запропонувати самостійно понад півтора року тому. І це було не дарма, оскільки саме в той момент у жінки і трапився дивний випадок.
– Щоб не йти до психолога, я вирішила написати у наш паблік, – зізнається Єлизавета. – Писала анонімно, бо боялася засудження. Думала, що мене вважатимуть ненормальною. Мовляв, тільки в мене таке було. Перші кілька днів у темі панувала тиша. Люди читали, але ніхто не ставив лайки, не коментував. Потім якийсь зухвалець написав, що того вечора я, мабуть, була дуже п'яна, от і привиділося. Я прочитала це й хотіла вже видалити свій допис. Але далі люди почали писати свої історії містики у дорозі. І я нарешті зрозуміла, що далеко не єдина, хто стикався з чимось подібним.
– Опишіть, що ви бачили і де це було?
– Я їхала від своєї мами. Вона мешкає в селі поруч із кордоном із Білорусією. Приїхала до неї влітку, щоб допомогти по домашньому господарству, по городу. Провела там майже два тижні. На зворотному шляху мене до вокзалу підвозив мамин знайомий. Оскільки він мав і свої справи, то ми виїхали досить пізно, близько сьомої вечора. Ніде нікого не було. Водій розповідав мені про свої особисті проблеми, просив поради. Я йому щось відповідала. Ми проїжджали повз дорогу, яка йшла паралельно нашій. І там я побачила щось… це була не людина. Тобто за ростом, статурою начебто і людина. Але голова виглядала як просто натягнуте щось без обличчя. Ні очей, ні рота, ні вух. Хоча шкіра була на місці. І рук не було. Замість одягу просто як натягнутий брудний мішок.
– І що ця істота зробила?
Повну версію матеріалу читайте у свіжому номері газети "Эхо"
Оформити передплату можна у відділеннях поштового зв'язку, на доставних дільницях або у вашої листоноші.
Також ви можете всього за кілька хвилин оформити та оплатити банківською карткою передплату, скориставшись сервісом Укрпошти "Онлайн-передплата".
