ДУМКИ ВГОЛОС

Для нашого першого літнього опитування ми обрали непросте запитання: «Яку подію минулого травня Ви вважаєте найважливішою?». Від нашого наш кореспондента під час минулих вихідних (30 – 31 травня) його отримали понад 50 житомирян і гостей міста. Отримані на це запитання відповіді дають широкий спектр суспільних інтересів та уподобань, політичних оцінок того, що нині відбувається  в Україні і на Житомирщині. Діапазон цих відповідей охоплював круг різноманітних подій – від річниці інавгурації Президента України Володимира Зеленського і боротьби з коронавірусом до свята останнього дзвоника у школах. У сьогоднішньому випуску зібрані найбільш промовисті, з нашої точки зору, позиції наших земляків, нерідко – полярні, протилежні за своєю суттю і висновками. Ясна річ, що це опитування аж ніяк не претендує на масштабний соціологічний аналіз, однак воно все ж дає досить промовисту картину того, чим нині живе суспільство, що не сприймає і на що надіється, до чого готове заради поліпшення свого життя. Як і в попередніх звітах про наші опитування, ми принципово не вдавалися до ідеологічної цензури отриманих відповідей, навіть якщо в них містилися такі критичні думки та оцінки, з якими «Эхо» не погоджується. Заодно нагадуємо, що, відповідно до чинного законодавства, наша газета не несе відповідальності за зміст цих відповідей, оскільки є лише носієм отриманої від людей інформації.

«Рік ми вже профукали!»

«Я вважаю, що головною у травні була річниця перебування Володимира Зеленського на посаді Президента України. Рік роботи на будь-якій посаді дає можливість зробити висновок про те, чи справляється з нею людина, що в неї вийшло, а що не виходить. Так-от: перший рік президентства Зеленського дає всі підстави казати, що цей рік ми вже профукали. Прикро це усвідомлювати і казати, але це факт, від якого нікуди не дінешся! Чому? Тому що з усіх основних показників, по яких у світі оцінюють силу держави, ми у хвості. Стали найбіднішою країною  Європи, довели до ручки економіку, набрали на Заході кредитів, замість того щоб розвивати свою промисловість, загнали в глухий кут малий бізнес, не закінчили війну на Донбасі і т. д. Які ще запитання?».

Олександр, підприємець Житнього ринку Житомира

Від редакції. Цікаво, що річницю інавгурації В. Зеленського назвали головною подією травня ще 25 наших співбесідників, тобто загалом 52% опитаних. При цьому їхні голови розділилися практично порівну: 13 з них оцінили цю подію позитивно, а 12 (у тому числі щойно процитований житомирський підприємець Олександр) – негативно.

«Країна перетворюється в Техас!»

«У травні? А тут і думати нічого! Це отой кошмар, коли одним махом розстріляли сім чоловік. Та ще у нас на Житомирщині. Зганьбилися на весь світ! (Від редакції: Мова йде про подію у селі Новоселиці Попільнянського району, де орендар ставка Анатолій Захаренко убив уночі з рушниці сімох своїх знайомих, які приїхали з Києва половити рибу і відпочити). Такого кошмару у нас, по-моєму, ще не було! От від того розстрілу і пішло-поїхало: то перестрілка в Броварах, наче у фільмі про мафію, то подвійне вбивство знов у нас в області (Від редакції: у Новоград-Волинському районі чоловік застрелив 19-річну дівчину, а потім покінчив життя самогубством). Країна у нас на очах перетворюється у Техас! На руках у людей море вогнепальної зброї, а порядку нема ніякого. До чого це може дійти, ви самі прекрасно розумієте! Скоро на вулицю увечері буде страшно вийти!».

Тучинський, м. Житомир

Від редакції. На жаль, порушена у цій відповіді проблема і справді стала дуже актуальною. По ній можна наводити чимало шокуючих фактів, зокрема і з життя нашої області. Ось один із найбільш свіжих: 31 травня в селі Левкові Житомирського району чоловік убив свого старшого 35-річного брата. Та й у масштабах країни криміногенна ситуація, з нашої точки зору, викликає серйозну тривогу. Останнім часом вона помітно ускладнилася ще й тому, що на руках у громадян (і не тільки учасників АТО!) назбиралося чимало стрілецької зброї, і тут наш співрозмовник цілковито має рацію! З іншого боку, попри значні зусилля правоохоронних органів по наведенню і підтриманню належного порядку вони не завжди виявляються на висоті, про що свідчать відомий інцидент з поліцейськими у Кагарлику.

«Нас коронавірусом не візьмеш!»

«Головним у травні був вихід з карантину. Дякувати Богу, в області не дійшло до великих жертв, та й Україна на фоні тої ж Італії чи Іспанії виглядає досить пристойно. Те, що цей карантин у дуже багатьох випадках проводився формально, влада наламала дров, то інша справа, тому що могло бути набагато гірше! Тепер ми всі переконалися, що просто так нас коронавірусом не візьмеш!».

Іван Петрович, Житомирський район

Від редакції. Мусимо уточнити, що повністю карантин ще не відмінено. Він просто перейшов у пом’якшену фазу, яка триватиме до 22 червня. Після чого буде введено (якщо не погіршиться епідемситуація, яка нині дійсно вирівнюється) наступний карантинний етап з новими пом’якшеннями. І ще: з нашої точки зору, некоректно порівнювати кількість жертв коронавірусу у різних країнах, тому що смерть навіть однієї людини – це вже трагедія.    

«Це капітальний прокол!»

«Головним у травні був останній дзвоник у школах. Не кажу «Свято останнього дзвоника», тому що цього року замість свята вийшло дідько знає що, ні те, ні се! Такого, по-моєму, у нас ще не було, щоб не зібрати після закінчення школи випускників на останній збір! Це капітальний прокол, який вони на все життя запам’ятають і навряд чи нам пробачать! А при чому тут коронавірус?! В супермаркети і на базар іти можна, а в школу у масках і на соціальній дистанції – ні?! Ні, я з вами категорично не згоден: якби влада захотіла, могла би все прекрасно організувати. Такі речі в онлайні не проводяться. Але вже пізно, після бою кулаками не махають Я нашим випускникам лише поспівчувати можу.».

Віктор, випускник 1989 року

«Наша власть боится Победы!»

«В мае? Это, бесспорно, 75-ая годовщина Великой Победы над нацистами! Если бы ее не было, мы бы с вами сейчас здесь не стояли и не вели беседу, а Украиной руководил бы совсем не Зеленский! Да ее вообще бы сегодня не было! Жаль, что этот великий юбилей у нас не отмечали так, как следовало бы! Да, я понимаю, что карантин! Но при желании власть вполне могла уладить вопрос безопасности ветеранов и прочих участников этого празднования. Так что все дело совсем не в коронавирусе, а в том, что наша власть до сих пор боится этой Победы, вроде как бы и за нее, но в то же время и против нее, чтобы не дразнить Запад. В этот раз ей повезло, помог коронавирус. Но от этого нам, ветеранам войны и армии, ведь не легче! Для приличия могла бы придумать что-то посерьезнее, чем банальный объезд ветеранов по домам. Да и телевидение, что центральное, что местное, в этот раз явно не сработало. Жаль!».

Ростислав, колишній військовий

Від редакції. З поваги до нашого співрозмовника та інших російськомовних читачів і прихильників нашої газети ми свідомо друкуємо цю відповідь мовою оригіналу – так, як ми її почули і записали.  

«Спасибі за надбавку до пенсії»!

«Думаю, що у травні головними стали рішення стосовно пенсій. Багато хто з пенсіонерів отримав додатково по одній тисячі гривень. Крім того, всі без винятку пенсії зросли, в середньому, на 11%. У мене пенсія зросла майже на 500 гривень. Для мені і моєї родини це непогано і своєчасно, бо карантин всі соки висмоктав, тому спасибі за надбавку до пенсії!».
Ткаченко, пенсіонер.  

«Кому той пенсіонер потрібен!»

«Не знаю, я за тим, що робиться у Києві, вже давно не слідкую. Чому? Нема інтересу! Бо там все одно роблять так, як їм заманеться, а не як треба людям, особливо пенсіонерам. Кому той пенсіонер тепер потрібен! Добавка до пенсії?! Ага, мені надбавили аж 200 з гачком гривень, мало не мільйонером став! А тут ще почув, що в Житомирі знову піднімають вартість проїзду в трамваях і тролейбусах. Обклали нашого брата-пенсіонера з усіх боків, як на полюванні! Тільки газети чомусь про це мовчать!»

Володимир Васильович, пенсіонер, житомирянин

Від редакції. Наша газета постійно інформує читачів про важливі соціальні та інші питання, пов’язані із життям пенсіонерів. Такі матеріали у нас друкуються практично у кожному номері. Зокрема, ми повідомляли й про одне з останніх рішень Житомирського міськвиконкому про подорожчання проїзду у громадському транспорті: воно почне діяти з 1 серпня цього року.

«Будемо без урожаю?»

«А у вас дача є? І як успіхи? Я знаєте чому питаю? Бо у травні головним був не Зеленський, а погода! Такої паршивої погоди я ще не пам’ятаю! Бабуся каже, що такий холод у травні був  давним-давно – ще у 1954 році! Ці дощі вже просто задовбали! Боюся, що будемо без урожаю? Звичайно, боюся! Бо яблука в магазинах вже зараз по 50 гривень, а як сади не вродять (а до того воно йде), то й по всі сто потягнуть. І що тоді нам з вами робити, га? От чого я боюся: що нас ціни на продукти восени на лопатки положать»!».

Степан Кузьмич, пенсіонер

«У мене народилася внучка!»

«Для мене травень став особливим місяцем, бо народилася внучка Маринка. Дякувати Богу і лікарям, і в неї, і в дочки все нормально, так що вже починаємо готувати Маринку в дитсадок! А якщо серйозно, то я дуже рада, бо це в мене перша внучка, і кожен день молюся, щоб у неї в житті все було добре, щоб жилося легше, ніж моєму поколінню! Вірю, що так воно і буде»!».

Тамара Миколаївна, м. Житомир



Підготував М. Шевчишин

Баннер
Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 125 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2020. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира