ВІДКРИТИЙ ЗАПИТ ГОЛОВІ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ШИРМІ В. В.

Голові Житомирської обласної Ради ШИРМІ В.В.

Шановний Володимире Васильовичу!

28.02.2018 р. відбулося засідання постійної депутатської комісії Житомирської облради з питань охорони здоров'я, соцзахисту населення та у справах ветеранів. Серед питань, що заслуховувалися на засіданні, було й про винесення на розгляд сесії облради питання щодо затвердження на посаду директора Радомишльського психоневрологічного інтернату С. В. Охотенко.

В результаті першого голосування, за участю громадського активу, дане питання не було винесене на розгляд наступної сесії. І на це були законні підстави. Так мною і активістами були надані членам комісії беззаперечні докази того, що ця людина абсолютно недостойна даної посади.

По-перше, нею по суті було вчинено злочин щодо позбавлення волі недієздатної круглої сироти І. Бойчук з даного інтернату, коли С. Охотенко, працюючи ще в місцевій міліції, оформивши над нею опікунство, замість того, аби та цілодобово, як психічно хвора, знаходилася під постійним наглядом медиків, абсолютно незаконно забрала її до оселі своїх батьків, де вона по суті як рабиня упродовж майже 10-ти років доглядала їх. Більше того, коли І. Бойчук там завагітніла від місцевого хлопця Сергія Войналовича і батьки котрого умовляли С. Охотенко переоформити над нею опікунство, аби вона вийшла заміж за їхнього сина (чого дуже хотіла і хоче й зараз сама І. Бойчук), то С. Охотенко змусила її насильно зробити аборт. Хоч С. Охотенко відверто брехала членам профільної комісії облради, що вона, мовляв, як опікунша, брала з інтернату свою підопічну всього на 2 місяці в рік. І що аборт змусила зробити їй, бо та, мовляв, психічно хвора і не зможе належно доглядати дитину. Хіба це доказ і чи не є це теж не злочином? Адже цьому є абсолютне підтвердження в матеріалах слідства.

Далі. Коли на прохання тієї ж І. Бойчук, сім'ї Войналовичів та інших до будинку батьків приїхала наша журналістка (не заходячи навіть на подвір'я, а викликавши по мобільному телефону І. Бойчук), аби з'ясувати, чи справді вона й досі знаходиться там, то було з'ясовано, що рабство триває і Ірина таки незаконно знаходилась в оселі батьків С. Охотенко. Замість того, аби зустрітися з нашим кореспондентом С. Міхальовою і з'ясувати обставини, С. Охотенко накинулася на неї з кулаками, побила її мобільний телефон і перешкодила їй виконати свій журналістській обов'язок, що підпадає під відповідну статтю КК України. Цьому також є абсолютні усі підтвердження свідками по справі.

За заявою нашого журналіста Радомишльською райполіцією було розпочато досудове розслідування. Одначе згодом справу абсолютно незаконно було закрито. І лише після мого звернення до прокурора області Л. Війтовича, його першим заступником 6.02.2018 р. постанову про закриття справи слідчим Радомишльської поліції було скасовано, а матеріали провадження направлено до слідчого відділу в той же Радомишль для проведення подальшого досудового розслідування. І хоч дехто із зацікавлених членів профільної комісії уперто стверджував, що, мовляв, проти С. Охотенко не порушено кримінальної справи, то її таки порушено. Надаю з цього приводу повідомлення за підписом заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури Т. І. Пургіна. Тобто, у більшості членів профільної комісії облради 28.02 ц.р. були абсолютно усі підстави для того, аби не виносити дане питання на розгляд сесії облради до завершення досудового розслідування. За що вони й проголосували.

Та яким було наше здивування, коли ми з групою громадських активістів на чолі з О. Коцюбком, полишивши залу засідань, потім дізналися, що з боку певних осіб було вчинено шалений тиск на членів комісії і вони підкилимно, таємно вже повторним голосуванням з перевагою в один голос таки винесли це питання на розгляд сесії.

Вибачте, Володимире Васильовичу, але більшого нахабства і зухвальства я ще не бачив у своєму житті. Адже повторне голосування було проведено абсолютно незаконно, без участі другої сторони - громадського активу! Ще невідомо, чим закінчиться слідство, і невідомо чи сяде С. Охотенко в директорське крісло, чи в "кабінет" зі гратами на вікнах, бо обидві кримінальні статті: "Перешкоджання журналістській діяльності" і "позбавлення волі людини" передбачають надто суворі покарання. І для цього, повторюю, у слідства є всі докази. Окрім того, ця справа уже перебуває на особистому контролі і Генерального прокурора України, і Голови Національної Спілки журналістів, отож чи є потреба Вам, Володимире Васильовичу, і вам, Ігоре Петровичу захищати таких сумнівних осіб, як Охотенко в угоду тим же Павленку і Тетерському і чи додасть це Вам авторитету? Адже усім відомо, хто витягує на цю посаду таку сумнівну особу. Це, повторюю, і депутат облради Павленко, і кум С. Охотенко керівник Радомишльської міської тергромади Тетерський.

Нашого журналіста С. Міхальову С. Охотенко жорстоко зганьбила. І навіть не вибачилася перед нею, виправдовуючи свої дії тим, що, мовляв, вона без її згоди, як опікунши, завітали до оселі батьків, де перебувала І. Бойчук. По-перше, аби наш кореспондент попередила С. Охотенко про свій приїзд, то не застала б нещасну Бойчук по суті в рабстві. По-друге, наш кореспондент не заходила у двір, а викликала І. Бойчук по телефону, що підтверджено свідками. Таким чином, в особі нашого кореспондента С. Охотенко зганьбила не лише С. Міхальову, а по суті увесь колектив найтиражнішої облгазети "Эхо". Ми цього так не залишимо без уваги. Якщо всупереч здоровому глузду під шаленим тиском влади С. Охотенко таки буде затверджена на посаді директора Радомишльського психоневрологічного інтернату, то ми залишаємо за собою право звернутися за допомогою як до правозахисних міжнародних журналістських організацій, так і до послів провідних іноземних держав. Годі терпіти таке відверте нахабство з боку можновладців, коли до керівництва таким важливим специфічним закладом, де перебувають психічно і нервово хворі люди, протягують таку сумнівну і неврівноважену особу, як колишню міліціонершу С. Охотенко.

Врешті, навіщо ж така поспішність? С. Охотенко - в.о. директора інтернату. Нехай завершиться досудове розслідування, а вже тоді за його результатами й треба буде вирішувати, чи затверджувати її на цю посаду.

Наприкінці у мене до Вас, Володимире Васильовичу, прохання: у відповідності із Законом, прошу надати мені поіменну розшифровку першого і повторного голосування по кандидатурі С. Охотенко під час засідання профільної комісії.

З повагою

Володимир ЯЦКЕВИЧ, помічник-консультант народного депутата України В. РАЗВАДОВСЬКОГО, керівник Житомирської міської журналістської організації газети "Эхо", шеф-редактор видань облгазети "Эхо" ("Відлуння")

Баннер
Баннер

Лента новостей

САМЫЕ ЧИТАЕМЫЕ

сейчас на сайте

Сейчас 115 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира