«СИТУАЦІЯ З ФІЗИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ЖУРНАЛІСТІВ В УКРАЇНІ Є НАДЗВИЧАЙНОЮ», – УЧАСНИКИ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

Про фізичну безпеку журналістів в Україні, загрози професії, безкарність за злочини проти ЗМІ йшлося на громадських слуханнях

що відбулися 1 листопада, напередодні Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, у прес-центрі Національної спілки журналістів України.

– Ідеально для українських журналістів було б, аби ми зустрічалися не на громадських слуханнях, а на парламентських. Та, на жаль, вже другий рік поспіль керівництво Верховної Ради України відмовляється ставити на голосування пропозицію НСЖУ щодо проведення парламентських слухань, – розповів голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

НСЖУ визначає, що ситуація з фізичною безпекою журналістів в Україні є надзвичайною. Це підтверджує й «Індекс фізичної безпеки журналістів України» – щомісячний моніторинг, який Спілка проводить спільно з партнерськими організаціями.

– За дев’ять місяців цього року зафіксували 64 інциденти застосування сили щодо журналістів. А загалом від початку 2017 року нами зафіксовано 143 інциденти. По кожному з цих випадків скерували офіційні запити до Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та Служби безпеки України. Наразі ми отримали інформацію, що зі 143 випадків застосування сили проти журналістів до суду передано лише 14 справ, тобто менш як 10 відсотків, – наголосив голова НСЖУ. – Маємо серйозні зауваження щодо якості проведення досудових розслідувань: на сьогодні не можемо назвати жодного прізвища журналіста, нападників якого було достойно покарано.

У межах громадських слухань ухвалено резолюцію «Покарайте кривдників журналістів!»

– Ключова наша вимога – публічний регулярний звіт керівників правоохоронних органів з тим, щоб влада розповідала, як вона використовує свій мандат для захисту журналістів, – зазначив Сергій Томіленко. – Водночас як один з інструментів поліпшення ситуації з фізичною безпекою журналістів НСЖУ оприлюднює Декларацію на захист свободи слова. Закликаємо публічно взяти добровільні зобов’язання кандидатів на посаду Президента України про те, що вони поважають свободу слова в Україні, поважають права журналістів та зобов’язуються докладати зусиль на захист медійників.

Учасник громадських слухань президент Академії української преси Валерій Іванов наголосив, що ситуація з фізичною безпекою журналістів в Україні критична. А системна безкарність призводить лише до загострення ситуації та породжує нове насилля.

– Нині журналісти почуваються в більшій небезпеці, ніж за попередніх влад. Отож кредит довіри й захоплення, яке панувало в суспільстві після Майдану, починає спадати, – розповідає Валерій Іванов. – Натомість у Європі ситуація кардинально протилежна – будь-який утиск журналіста привертає суспільну увагу, адже, коли щось трапляється з журналістом – це тривожний знак, який розцінюється як зазіхання на демократію.

Водночас, на думку Валерія Іванова, в тому, що ситуація з фізичною безпекою журналістів аж настільки незадовільна, є й провина самих журналістів.

– Поділ журналістів на «своїх», «правильних» та «неправильних» призводить до розколу професії та підбурення в суспільстві негативних настроїв щодо деяких ЗМІ чи окремих журналістів. Буцімто ті медіа – «правильні», адже патріотично налаштовані, а ті – «погані», бо підтримують ворожу сторону, – розповідає Валерій Іванов. – Але патріотизм – це не професія. Обов’язок журналіста – інформувати суспільство, а не іти на безглузді провокації. А в боротьбі з безкарністю значну роль відіграє солідарність колег, підтримка тих журналістів, які опинилися в скруті, зазнали фізичного впливу.

Засновник програми «Надзвичайні новини» (телеканал ICTV) Костянтин Стогній відзначив, що за останні кілька місяців його колеги також стали жертвами фізичної агресії. Проте належної реакції правоохоронних органів на ці події не було.

– Наші журналісти часто бувають у відрядженнях у гарячих точках і небезпечних регіонах – Сомалі, Ірак тощо. Проте навіть у цих країнах загроза для журналіста значно нижча, ніж в рідній Україні. Вражає, що сила застосовується навіть до жінок-журналісток. Мова йде про напад на будинок журналістки Вікторії Сеник: тоді зловмисників налякали сусіди журналістки, натомість поліція на виклик «поспішала» аж 40 хвилин. Другий випадок стався з журналісткою Юлією Гунько під час нічного рейду. Інцидент трапився фактично на очах у поліцейських, проте знімальну групу ніхто не захистив. Коли таке ставлення проявляється стосовно до журналістів, публічних осіб, то годі казати про звичайних людей!

Участь у громадських слуханнях «Фізична безпека журналістів і свобода слова в Україні» взяли журналісти центральних і регіональних медіа, представники міжнародних організацій Freedom House, Моніторингової місії ООН з прав людини, правозахисної організації Human Rights Watch, народні депутати, також завітав представник Генеральної прокуратури України. Значну частину аудиторії в НСЖУ становили журналісти, які свого часу постраждали при виконанні професійних обов’язків.

 

Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 125 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира