ЮРІЙ МАТВІЙЧУК: «ДІЄМО ВІДПОВІДНО ДО ПОТРЕБ ГРОМАДИ»

Голова Станишівської ОТГ про формування бажання у жителів територіальних громад брати участь у самоврядуванні

про спільну відповідальність у розв’язанні існуючих проблем, з якими він стикнувся на посаді очільника громади, кадрову політику та наступні етапи розвитку.

Село Станишівка розташоване на березі мальовничої річки Тетерів, межує з передмістям Житомира. І це накладає певний відбиток на децентралізацію влади. Власне ініціатива об'єднатися почалася із Станишівської сільської ради. Спочатку шляхом об'єднання шести сільських рад Житомирського району народилася нова громада, яка сформувалася наприкінці 2016 року, увійшовши в Новий, 2017 рік з новими міжбюджетними відносинами. Звичайно, починати завжди важко, адже саме на практиці доводиться стикатися з неврегульованістю законодавства.
Отож про те, як громада набивала "перші гулі", з якими викликами стикалася, про секрети успіху приміського об'єднання, яке не хоче бути лише передмістям Житомира, спецкореспондент "Эхо" Світлана Міхальова почула від голови Станишівської територіальної громади Юрія Матвійчука.

«Село моє неначе казка. Житомирський, Поліський край»

- Думаю, що сама історія сприяла тому, аби "проросло" єднання, аби народилася громада. Бо, як кажуть у народі, гуртом і батька легше бити.
Тридцятого грудня 2016 року була утворена Станишівська об'єднана територіальна громада. Одразу ж стали відчутними всі плюси такого кроку. І ми почали діяти. З шістьма колишніми сільськими радами, які взяли участь в об'єднанні, й розпочали свій шлях у нове життя. На сьогодні це вже 16 населених пунктів: Станишівка, Зарічани, Слобода-Селецька, Бистрі, Піски, Скоморохи, Лука, Млинище, Вершина, Ліщин, Тарасівка, Туровець, Кринички, Мошківка, Грабівка, Лісівщина, котрі висловили неінертне ставлення у своєму прагненні до розвитку. Зараз наша громада (не побоюся цього вислову) впевнено конкурує з самим містом, створюючи кращі умови для життя сільських трударів. У нас вже є центр надання адміністративних послуг, комфортні дитячі садки, сучасні стадіони, функціонуючі заклади культури. Це не лише будинки культури і сільські клуби, що працюють у повному форматі, а й бібліотеки і навіть філіал Новогуйвинської музичної школи, що діє на базі Зарічанської школи. Недарма громада пишається не лише своїми дорогами, а й своїми талантами.
Розумію, що сам процес розвитку громади довготривалий, але головне, що ми це зробили.

Назад не можна - люди повірили

- Спілкуючись безпосередньо з людьми, бачимо рух процесу, який вже не зупинити, - продовжує Ю. Матвійчук. - Назад не можна - люди повірили. Два роки ми давали відповіді на всі запитання на різних рівнях, готували розрахунки до найдрібніших деталей, ламали підходи та змінювали стереотипи. Розуміли, що забов'язані відповідати не лише всім вимогам часу, а й на кричущі запитання дуже вимогливих "екзаменаторів" - простих сільських трударів, чітко і без вагань.
З'явилася можливість ширше подивитися на розвиток територіальної громади та місцевого самоврядування. У людей поступово почав пробуджуватися інтерес до життя на селі. Я переконаний: інакше бути не могло. Ми повинні були стати окремою адміністративною одиницею. І ми це зробили. На сьогоднішній день громада діє як самостійний суб'єкт органу місцевого самоврядування. Має затверджену символіку: прапор, герб та гімн.
- Багато чого встигли зробити, - каже Юрій Вікторович. - Замінили підлогу, двері в класах, реконструювали котельню на тверде паливо в Зарічанській ЗОШ. Фактично розпочали будівництво дитячого навчального закладу "Джерельце" в тих же Зарічанах, провели внутрішні роботи в амбулаторії із заміною котла, облаштували майданчики для сміттєвих контейнерів, провели поточний та капітальний ремонт доріг. Проведено ремонт сходів у Будинку культури в с. Станишівка, облаштовано майданчик зі штучним покриттям на території Станишівської ЗОШ, закінчено ремонт стадіонів у Станишівці та Зарічанах, проведено поточний та капітальний ремонт доріг у Станишівці, Слободі-Селецькій, реконструйовано освітлення по вулицях Парникова, Медиків, Затишна, Цвіточна. Проведено роботи з реконструкції вуличного освітлення і в Скоморохах та Пісках, розроблено проект з розчищення джерел наповнення р. Гуйва, проведено ремонт покриття даху та спортивного залу Пісківської ЗОШ, замінено опалення та встановлено котел на тверде паливо в Будинку культури с. Піски, замінено опалення та котел на тверде паливо в бібліотеці та ФАП села Скоморохи, проведено поточні та капітальні ремонти доріг в Скоморохах та Пісках. Виготовлено проекти капітального ремонту клубу в Млинищах, котельні для опалення Луківської ЗОШ та спортивного залу, здійснено частину реконструкції вуличного освітлення сіл Лука та Млинище, повністю - в селі Вершина. Зроблено капітальний та поточний ремонт доріг в с. Млинище та Лука. Реконструйовано котельню на тверде паливо в Ліщинській ЗОШ, вуличне освітлення в селах Тарасівка та Ліщин. Придбано шкільний автобус для підвезення дітей до Ліщинської ЗОШ із сіл Грабівка, Лісівщина, Мошківка, Буймир, Туровець. Реконструйовано вуличне освітлення в селах Грабівка та Буймир, там замінено вікна на металопластикові в колишній школі, проведено поточний ремонт під'їзних доріг до всіх населених пунктів...

Під парасолькою соціального захисту

- У своїй діяльності керівництво громади охоплює всі сфери життєдіяльності нашого формування: освіта, охорона здоров'я, культура та спорт, бібліотечна справа, соціальне середовище, - продовжує голова тергромади. - Жодного другорядного питання у нас немає. Соціальна направленість цьогорічного бюджету - функція, делегована державою. Варто відзначити, що нам вдається утримувати над членами громади "парасольку" соціальної захищеності спільними зусиллями. Адже ми ще й за кошти місцевого бюджету додатково фінансуємо певні програми. Це значною мірою дає можливість говорити, що Станишівська громада соціально орієнтована. Турбота про соціально незахищені верстви населення, одиноких людей та людей поважного віку, ветеранів, учасників АТО, інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - наш головний орієнтир.

Про переваги самостійності і виклики реформи

-    Я одразу побачив у децентралізації великий потенціал для відродження сільських населених пунктів, - продовжує Ю. Матвійчук, - де потрібно діяти відповідно до потреб жителів, сповна використовуючи наявні можливості, витрачати кошти з максимальною користю для ліквідації наявних у селах проблем. Найбільший зиск у будь-якій справі отримує той, хто не боїться брати на себе відповідальність і випереджає інших, перехоплюючи ініціативу. Чим більше повноважень ми беремо на себе, тим більшими стають цифри бюджету. Сам по собі бюджет не зростає. Насамперед його треба наповнювати. Відтак розвивати бізнес, виробництво, думати про економічну складову життєдіяльності громади. Шукати інвестиції, робити ставку на природні ресурси та наявні переваги. Для економіки громади показник землезабезпеченості в 0,95 га сільськогосподарських угідь на одного жителя, що на 3%, або на 0,03 га більше, ніж аналогічний показник по Україні, - це величезний ресурс для руху вперед, покращення інвестиційного клімату та поліпшення добробуту людей.

Оцінка результативності роботи

- Скажу відверто, не очікував, що будуть саме такі результати спільної роботи сільського голови, працівників апарату управління, членів виконкому, депутатського корпусу, працівників різних галузей за підтримки жителів громади. Тому загалом проведену роботу можу оцінити на тверду четвірку. Звичайно, перш за все оцінку результативності роботи необхідно провести за виконанням доходної частини сільського бюджету за 2017 рік, який виконано на 117,33% від запланованого, внаслідок чого перевиконання становить 12 млн 339 тис. 092 грн. Погодьтеся, непоганий показник.
На території громади функціонує 24 підприємства. Вони достойно пережили кризові явища останніх років і успішно працюють. Збереглися трудові колективи. Люди не залишилися без роботи і зарплати. Адже основним видом надходжень є податок на доходи фізичних осіб, що становить 34034,68 тис. грн. Найбільшими платниками цього податку є розташовані на нашій території обласна дитяча клінічна лікарня та Житомирська обласна психіатрична лікарня. Проте ми не повинні забувати й про ці важливі установи. Наприклад, ті ж самі лікарні потребують оновлення та сучасного медичного обладнання. В громаді такі питання вирішуються ефективніше та швидше. Головне, щоб було бажання це здійснити.

Є порозуміння, є баланс стосунків

- Однозначно, після проведення 30 грудня 2016 року першої сесії об'єднаної тергромади розпочався новий етап розвитку наших населених пунктів. Завдяки моїм однодумцям та моїй команді протягом двох років поступово вдалося організувати монолітний колектив. Головне, чому ми навчилися, - це не лише чути себе, а й прислухатися до думок членів територіальної громади, відчувати найменші інтонації бажань і прагнень, вдоволень і невдоволень. Аналізувати, робити висновки і лише потім приймати рішення чи пропонувати механізм реалізації. Важливо донести свої власні прагнення, прагнення апарату управління до членів територіальної громади. Нас мають почути. Якщо не почули, значить, крок був невірний і треба робити інший. За два роки з політики недовіри у своїх стосунках з членами громади ми перейшли до політики витребування.

Перший крок до перемог

- Може, й не перший, але один з дуже важливих. У великих населених пунктах не було пристойної спортивної арени. Як так? Навіть невеличкі українські села мають принаймні якісь стадіони. А тут так склалося, що у Станишівці та Зарічанах спортивна інфраструктура знаходилася у підвішеному стані. Отож була необхідність реанімувати процес будівництва. Як на мене, важливо психологічно струсонути зацікавлених людей так, щоб вони не зупинялися на половині шляху. Нарешті ми закінчили ремонт сучасних стадіонів у Станишівці та Зарічанах, які зараз успішно функціонують.
Ми в цю ідею вірили, вірили, що буде активно розвиватися футбол, і тому стягували все докупи та вперто реалізовували задумане. Зараз Станишівська громада налічує 4 футбольні команди, тобто хлопці мають можливість тренуватися на своєму полі і боротися за перемогу.
Від взаємодії керівництва громади і її членів дуже багато залежить. Навіть спортивні досягнення. Я пам'ятаю, коли сходила перша травинка на спортивному полі, я відчував справжню гордість. І відчуваю її зараз, бо для забезпечення фізичного розвитку молоді в громаді створені всі умови. Тобто сама молодь визначає, якому виду спорту віддати перевагу: ганяти м'яча чи розвивати бійцівські якості. Хлопці вже показали характер. Вихованці гуртка рукопашного бою "Саньда" (с. Зарічани, с. Лука), які є чемпіонами та призерами області та України, - джерело якісного спортивного поповнення.

Кадри вирішують все

- Моя позиція у кадровому питанні дуже проста: якщо це кваліфіковані фахівці, які працюють на розвиток громади, ми готові взяти їх у свою команду однодумців. На роботу ми беремо не виключно членів команди, а досвідчених спеціалістів. Тож якщо людина хоче працювати, то вона отримує не лише робоче місце, а й підтримку. Якщо претендент на вакантне робоче місце переслідує якісь власні інтереси чи реалізує політичні амбіції, то нам з цією людиною просто не по дорозі.
Що стосується працівників, які були задіяні в колишніх сільських радах, то ми дуже цінуємо їхній досвід та вклад у розвиток громади. Скажу відверто, що дотримав свого слова, і майже всі співробітники, які працювали до об'єднання в колишніх сільських радах і показали успішні результати, знайшли своє місце і в апараті об'єднаної громади. Загалом колектив сформований і є ким пишатися.
Враховуючи те, що до нас перейшли школи та медицина, відчутно збільшилося навантаження на працівників, особливо фінансово-економічного, бухгалтерського та юридичного відділів. І саме керівники цих відділів Людмила Романюк, Наталія Голуб, Валентина Поліщук разом з досвідченими заступниками Олександром Цьмохом та Василем Сокорчуком, керівником апарату Людмилою Голубович показують приклад молоді, а саме юристу Ірині Кирильчук, секретарю Катерині Клименко, землевпоряднику Сергію Паламарчуку, Наталії Савенко, Ірині Шибецькій і таким чином сприяють розв'язанню всіх проблемних питань.

Конфлікти не стимулюють розвитку

- Особисто моя позиція та колективу така: ми - єдина громада без виділення окремих територій та населених пунктів. Звичайно, неприємно, коли існує позов від окремих невдоволених із Зарічан щодо скасування рішення про об'єднання, але всі розуміють, що опоненти будь-яким шляхом хочуть дискримінувати громаду в даному статусі. Хтось хоче обійти існуючі норми в тій чи іншій частині, комусь не хочеться пристати на загальні умови. Всяке є. Навіть у родині існують розбіжності. Проте якщо комусь щось не подобається, то слід гуртом врегульовувати конфліктні ситуації, а не роздмухувати тліюче вогнище. Як юрист, я маю такий досвід і можу з великою долею впевненості наголосити на тому, що конфлікти насправді не стимулюють розвитку. Особливо якщо ці нездорові протистояння виходять з бажання розділяти та владарювати. Таких треба просто уникати. А якщо не вдається оминути конфліктну ситуацію, ми приречені шукати рішення. Все одно проблема сама собою не вирішується. Ми готові йти на поступки. Але це має бути плата за результат на користь громаді, а не за інтриганство окремих осіб. Тут важливо з розумінням поставитися до причин невдоволення. Один із способів позбавлення від спільної проблеми - гуртування громади навколо її вирішення. У багатьох аспектах життєдіяльності ОТГ без безпосередньої участі людей не обійтися.

Формула успіху

- Коли люди стають учасниками процесу самоврядування, а ми їх намагаємося залучити до цього, мусимо дотримуватися спільно вироблених правил. Тоді змінюється ставлення до існуючих проблем, з'являється спільна відповідальність за розв'язання питання. Починається формування смаку до життя в об'єднаній громаді, бо воно твоє і ти вже не просто учасник процесу, а фундатор власної долі. А відповідальність вимірюється не лише обіцянками, а й реальними справами. Ціняться побудовані стадіони, відремонтовані дороги, притому за свої кровні, власні кошти. Саме громада стала рушійною силою усіх цих позитивних перетворень.
Однозначно за позитивними моментами стоїть копітка робота колективу і відчуття єдності громади. На сьогоднішній день є контакт з виконавчими органами влади держави, народними обранцями сільського рівня. І тут я хотів би відмітити порозуміння з депутатським корпусом та членами виконкому, вирішеннярізних питань з якими  перед цим обговорюється та аналізується. Найактивнішими є депутати та члени виконкому Зарічан, які не лише активні під час засідань сесій, а й шукають можливість підготувати проекти, знайти шляхи їх реалізації та здійснити контроль за виконанням робіт. Хотів би відмітити таких активних депутатів, а саме: Василя Тимощука, Олега Кислицького, Михайла та Романа Сіроватських, Валентина Рябова, Леоніда Бєльського, Володимира Ковальчука, Ірину Островську та інших; членів виконкому Тетяну Гусаківську, Максима Бугайчука, Руслану Остапчук. Вони - реальні "двигуни" розвитку місцевого самоврядування. До речі, ми спромоглися зберегти від руйнації, яка проникла в освітянське середовище, всі начальні шкільні заклади, котрі знаходяться на території громади.
По суті багато роботи проведено в кожному населеному пункті. Все, що ми будували, має свою історію, яка тільки успішно продовжується.

Наступні етапи, або перспективи розвитку Станишівської громади

- Плани незмінні та стабільні: разом робити все для розквіту та спроможності громади, її територіальної цілісності та забезпечення добробуту громадян, - відмітив на завершення Ю. Матвійчук. - Хотілося б досягти такого рівня самоврядування, як, наприклад, у Польщі, де кожна громада визначає свій шлях. Тобто громада визначає, що варто робити, а що ні. Відтак формуються місцеві податки і збори. Громадянам не нав'язуються чиїсь бажання, а вони свідомо приймають рішення. Тоді відчувається колективізм громади, безпосередня участь в управлінні кожного. В нашій громаді є всі необхідні рушії, помножені на державні механізми, які стимулюють бажання територіальної громади якісно поліпшити стиль життя. Саме цього ми прагнемо і до цього йдемо. Я дякую всім небайдужим громадянам нашої громади, суб'єктам підприємницької діяльності, аграріям СТОВ "Ліщинське", СТОВ "Млинище", СПП "Лад", депутату ВРУ В. Й. Развадовському, апарату управління та структурним підрозділам Житомирської районної ради та адміністрації, особисто голові С. М. Микитюку, депутатам обласної ради Р. М. Гулі та Р. В. Павлюку, депутату районної ради В. М. Закладьку, керівництву Житомирської обласної ради та Житомирської обласної державної адміністрації за постійну підтримку та сприяння в соціально-економічному розвитку сіл.

Світлана МІХАЛЬОВА

 


Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 224 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира