«ЯКБИ НЕ БОРИСЛАВ РОЗЕНБЛАТ МЕНЕ Б УЖЕ РІК ЯК НЕ БУЛО», - ЖИТОМИРЯНИН ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦІ

Понад 100 тисяч гривень за людське життя. Історія кондуктора Житомирського ТТУ, якого врятував Борислав Розенблат рік тому.

Житомирянину Сергію Коршуну було 48 років, коли він дізнався, що його серце більше не працює так, як треба. 24 серпня 2017 року йому стало погано на роботі, він втратив свідомість. Колеги з ТТУ відправили друга на медичний огляд. У лікарні сказали, що все добре, причин для хвилювання нема. Але усе виявилося не так.

«Я втрачав вагу, обличчя було геть жовте, сил працювати не було. У грудні я потрапив в обласний діагностичний центр, там уже лікарі сказали, що у мене мітральна недостатність, розрив хорд задньої стінки клапану і треба терміново робити операцію. Назвали ціну – понад 100 тисяч гривень. Таких грошей у мене, простого кондуктора тролейбусу не було. Я подумав - жити лишилось мало», - розповідає Сергій Коршун, кондуктор ТТУ.

На сполох забили колеги чоловіка. Вони звернулись до депутата Житомирської міськради Івана Фурлета. Той зв’язався з журналістами телеканалу «СК1», які 31 січня 2018 року провели благодійний телемарафон на підтримку Сергія Коршуна, на який запрошували багатьох впливових гостей. Але єдиним представником влади, який прийшов тоді у студію виявився народний депутат України від Житомира Борислав Розенблат.

«Мені було лячно йти на телеканал, я не знав що буде далі. Трохи грошей на операцію зібрали колеги з ТТУ, Іван Фурлет ініціював направити свої депутатські 50 тисяч гривень на моє лікування, але це була довга процедура, а кошти треба були терміново. Лікарі казали, що жити мені лишилося максимум два тижні. Борислав Соломонович прийшов і дав зразу 10 тисяч гривень і сказав мені, що зберуть гроші чи ні, а операцію він організує. Я про таке навіть і не мріяв. Бо вже махнув рукою, не вірив, що щось вийде», - розповідає Сергій Коршун.

 

Операцію на серці не можна було проводити в Житомирі, лікарі не бралися, адже це дуже складна процедура та й не було необхідного обладнання.

«Ми поговорили з Сергієм, я проконсультувалася з лікарями - кардіологами обласної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського. Там йому зробили ще одну діагностику і одразу поклали до реанімації. Вирішили, що Сергія треба відправляти в Національній Інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, я домовився про операцію там, перевезли його в Київ. Але стало питання в грошах, їх не вистачало. Була зібрано менше чверті необхідної суми. Я зрозумів, що все треба брати у свої руки і поїхав до Сергія», - розповідає народний депутат Борислав Розенблат.

Тим часом Сергію Коршуну ставало все гірше, вранці 9- го лютого його почали готувати до операції. Але її скасували, коштів не вистачало.

«Мали робити операцію в п'ятницю зранку, бо на вихідних їх не роблять. Підготували мене, але сказали потім, що операції не буде через недостатні кошти. Я вже геть втратив надію, подзвонив помічнику Борислава Розенблата, мені сказати, що зараз будуть вирішувати. Тоді я чую, що операція все ж буде сьогодні, бо приїздив Розенблат і привіз 80 тисяч гривень, яких не вистачало. Я був ошелешений», - розповідає Сергій Коршун.

Операцію почали робити 9-го лютого о 14 годині і завершили аж після 21-ї години. 7 годин Сергій Коршун провів у операційній в руках найкращих серцево-судинних хірургів України.

«Я коли прийшов до тями після всього, не вірив, що це відбувається зі мною. Моє серце повністю виймали, робили там все на ньому. На грудині шрам заклеєний, а я дихаю, живу. Я живий! Це було чудо для мене, Борислав Соломонович став для мене хрещеним батьком, я знаю, якби не він мене би вже рік як не було. Бо якби у п'ятницю не зробили ту операцію, вихідні я би просто не пережив. Почали вже відмовляти органи», - каже Сергій.

У Сергія Коршуна за плечима Афганістан, дві поїздки на Схід добровольцем, де під Карачуном він і отримав контузію. Як кажуть лікарі, якраз вона і стала причиною розриву хорди. Травма була тяжкою.

«Після операції мене провідав Борислав Соломонович, на другий же день. Потім мене відправили в кардіологічний санаторій «Ворзель», туди ж приїхав і забрав мене Павло Журбенко у Бердичівський обласний військовий госпіталь і я там ще три тижні проходив реабілітацію. Павло Юрійович сказав, що мені не можна ще їздити громадським транспортом, щоб не підхопити якусь інфекцію, хворіти не можна було категорично. Сам приїхав забрав у Бердичев, а потім уже після реабілітації назад у Житомир», - каже Сергій Коршун.

Сьогодні, коли після операції минув рік, Сергій Коршун так само працює кондуктором ТТУ, хоч і важко на ногах весь день, має інвалідність.

П'є багато ліків. Уся пенсія по інвалідності йде на препарати.

«До операції я важив 52 кілограми, зараз - 78! Контролюю, щоб не більше 2-х літрів води вживати щодня, п’ю 5-7 видів ліків, обстежуюсь. Став на ноги», - з радістю в голосі розповідає Сергій. – «Розумієте, я живий. Я дуже вдячний усім, хто мені допомагав: житомирянам, Маші Волковій з ТТУ, Івану Фурлету, лікарям, журналістам, колегам, які мене підтримали і Бориславу Розенблату, якби не його бажання врятувати мене, мене б уже не було. Це правда. Рік тому сталося диво!» - з посмішкою розповідає Сергій Коршун.

«Історія Сергія Коршуна мене вразила. Я зробив усе, що від мене залежало, щоб він жив. І ось пройшов рік, у нього все добре, він має багато планів. Це чудово!» - наголошує народний депутат від Житомира Борислав Розенблат.

У серпні цього року Сергію Коршуну виповниться 50 років. Але свій другий день народження він святкує тепер ще й 9-го лютого.

 

 

Баннер
Баннер

Лента новостей

сейчас на сайте

Сейчас 189 гостей онлайн

Газета "Эхо" © 1989-2018. При любом использовании материалов сайта ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на на http://www.exo.net.ua обязательна
новости житомира