Житомир ще довго не міг забути тих подій, які сколихнули місто на початку вересня 1910 року.

На лісовій дорозі поблизу Мальованки було знайдено тіло чоловіка, якого багато житомирян знали в обличчя, хоча майже ніхто не знав його справжнього імені. Це був сивий, обірваний волоцюга, котрий роками просив милостиню біля собору, спав де доведеться і харчувався тим, що подавали йому перехожі...

Сьогодні, коли ми згадуємо про нещодавні ковідно-карантинні обмеження чи захисні маски, це здається нам викликом для сучасного світу.

Проте якщо розгорнути жовті від часу сторінки архівних документів та літописів нашого краю, стає зрозуміло: Житомирщина впродовж століть була справжнім перехрестям, де неодноразово перетиналися шляхи торговців, армій та... смертоносних епідемій...

Існує досить примітивний вид вуличного розбою, одна з назв якого звучить так: "виставити на бабло".

Інакше кажучи, вас змушують добровільно віддати гроші, виставивши вас агресором. Аферисти розігрують щось на зразок простої театральної сценки, після чого й вимагають компенсації за нібито зганьблену вами честь. І навіть якщо жертва знає, чим усе закінчиться, їй не завжди вдається змінити сценарій...

Конфліктні ситуації трапляються з усіма.

Проте реакція на образу залежить від того, з ким саме ви маєте справу. Хтось пробачає наступного дня, а хтось виношує плани помсти роками. В астрології є свої лідери за конфліктністю...

"Я вже старий - майже не встаю з ліжка. Ноги дуже болять. Мою пенсію отримує дочка, яка мені допомагає. Без неї як без рук, дружину поховав шість років тому. А це дочка прийшла з банку схвильована. Хоча банківські працівники її уже давно знають, але хтось там її попередив, що можуть заблокувати мою пенсійну картку через те, що не я сам одержую пенсію. Невже це правда? Тоді порадьте, що нам робити?

З повагою - Г. Є. Фартушний, м. Звягель".