Міськрада планує збільшити кількість підсистем ГІС щонайменше до 18, додати дані про дороги, соціальні об’єкти, комунальні мережі та пошкоджене війною майно, а до 2030 року запровадити аналітику на базі штучного інтелекту.
Від восьми підсистем до повноцінної міської ГІС
У Житомирі планують масштабно розширити Геопортал та геоінформаційну систему міста. Відповідну концепцію розвитку ГІС на 2026–2030 роки підготувала міська рада.
Нині система має вісім основних підсистем: енергоефективність, комунальну нерухомість, рекламні конструкції, тимчасові споруди, інвестиційну карту, зелені зони, санітарне очищення та публічний муніципальний Геопортал.
Сам Геопортал уже містить різні картографічні шари, зокрема інформацію про комунальне майно, рекламні конструкції, культурну спадщину, історичні плани та містобудівні дані.
На карту додадуть землю та дороги
Одним із перших нових напрямів мають стати земельні відносини. Міськрада хоче створити реєстр комунальних земель, договорів оренди та строків їх дії, відображати межі ділянок і виявляти самовільно зайняті або безхазяйні землі.
Передбачена інтеграція із Державним земельним кадастром та Реєстром речових прав.
Окрему підсистему присвятять дорожній інфраструктурі. На карті планують відображати дорожню мережу, тип і стан покриття, пошкодження та проведені ремонти. У перспективі систему можуть пов’язати з моніторингом транспортних потоків.
Школи, лікарні та укриття зберуть в одному місці
Ще один великий блок стосуватиметься соціальної інфраструктури. На Геопорталі хочуть об’єднати інформацію про школи, дитсадки, медичні заклади, центри соціальних послуг, укриття та Пункти незламності.
Для об’єктів планують зазначати стан будівель, потужність закладів та потребу в ремонті або відновленні.
Пошкоджені війною об’єкти теж з’являться на карті
Окрему підсистему «Відновлення та реконструкція» планують використовувати для обліку пошкоджених і зруйнованих через бойові дії об’єктів.
Для кожного з них хочуть фіксувати геолокацію, фотографії, ступінь пошкодження, орієнтовну вартість відновлення, фактичні витрати та хід робіт. Також передбачена інтеграція з донорами та державною системою DREAM.
Від водоканалу до громадського транспорту
У наступні роки перелік даних планують розширити підсистемами водопостачання та каналізації, теплових і електричних мереж, поводження з відходами, благоустрою, генерального плану та містобудування.
Для громадського транспорту хочуть нанести маршрути, зупинки та паркувальні простори.
Окремо передбачений ситуаційний центр цивільного захисту з інформацією про укриття, Пункти незламності та евакуаційні маршрути.
Водночас відкритий доступ до частини даних обмежать через воєнний стан. Зокрема, точні координати критичної інфраструктури та інженерних мереж можуть маскувати або приховувати.
У планах на 2030 рік уже є штучний інтелект
Розвиток системи розрахований на кілька етапів. У 2026–2027 роках планують перевірити дані чинних реєстрів, запустити нові підсистеми та посилити кіберзахист.
У 2028–2029 роках передбачене подальше розширення ГІС, інтеграція з державними реєстрами та створення аналітичних дашбордів.
А на 2029–2030 роки заплановане впровадження аналітики на базі штучного інтелекту.
Також у перспективі систему хочуть інтегрувати із «Дією», Державним земельним кадастром, Реєстром речових прав, ЄДР та державною системою у сфері будівництва.
Що має змінитися до 2030 року
Міськрада ставить за мету збільшити кількість основних підсистем із восьми до щонайменше 18, довести повноту даних у кожному реєстрі до 90% та інтегрувати ГІС щонайменше з чотирма державними системами.
Крім того, планують збільшити відвідуваність Геопорталу на 50% і запустити щонайменше п’ять аналітичних дашбордів.
Таким чином, Геопортал хочуть перетворити не просто на набір електронних карт, а на єдину цифрову систему управління містом, де можна буде бачити землю, нерухомість, дороги, соціальні об’єкти, комунальні мережі та перебіг відновлення. Частина цієї інформації буде доступна й мешканцям Житомира.
⚡ Швидше. Коротше. Більше медіа.
Telegram «ЕХО» → [підписатися]



