З ЯКИМ НАСТРОЄМ ВИ ЗУСТРІЧАЄТЕ ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ?
Тему нашого традиційного опитування читачів визначило велике державне свято – День незалежності України, яке відзначається 24 серпня. З яким настроєм зустрічають його земляки? Саме таке запитання почули від нашого кореспондента рівно 50 жителів Житомира, Житомирського, Бердичівського, Коростенського та Новоград-Волинського районів. Попри деякі наші побоювання, переважна більшість опитаних (33, або 66%) заявила, що вірить у перемогу України у війні, нав’язаній російським агресором, і тому настроєна оптимістично. Не бачать великих підстав для оптимізму через воєнне лихоліття лише 12 чоловік (тобто 24% опитаних). Решта 5 респондентів (10% від загальної кількості) не змогли визначитися і уникнули розмови на цю тему. Вітаючи усіх зі святом і бажаючи якнайшвидшого миру, редакція друкує сьогодні частину отриманих відповідей.
«Не треба падати духом!»
- А який може бути настрій на таке велике свято? Звичайно, піднесений. Я давній і невиправний оптиміст. Хочеться вірити, що хоч 24 серпня не буде осточортілих сирен і настане така довгожданна для усіх нас тиша. Але як би там не було, я твердо вірю у нашу перемогу над ворогом і бажаю такої ж непохитної віри усім жителям Житомирщини, усім українцям! Зі святом! Не треба падати духом!
Віктор Васильчук, журналіст, письменник (м. Коростень)
«Буду працювати!»
- Це на який день 24 число припадає? На середу? А що, буде вихідний? Ну, я все одно, так чи інакше, буду працювати. Якщо навіть з роботи відпустять, то на дачі море роботи, саме урожай пішов, не встигаємо за ним з дружиною. Тому настрій непоганий. Якби, звичайно, не ця війна, то все взагалі було б нормально. А так, як кажуть, два пишемо, а три в умі: що б не робив, а думки все одно до війни повертаються.
Петро, 32 роки, м. Житомир
«Доки це горе буде?»
- Свято святом, ніхто його не відміняв і не відмінить, але настрій, ви самі добре розумієте, зовсім не той, якби був мир. Плюс до всього якась страшна невизначеність, ніхто не може сказати, доки це горе буде. Бо ж усякі прогнози є, нині тих прогнозистів розвелося, як грибів після дощу, і кожен хоче свої 5 копійок вставити, чимось людей по телевізору налякати. Недавно один такий розпинався, казав, що на цю війну він вже 2 роки відводить. Ви собі уявляєте, що буде, якщо вона ще 2 роки триватиме? Я на ваше запитання відповів?
Савчук, пенсіонер, м. Житомир
«Мені ніколи святкувати»
Мені ніколи святкувати. Ви ж самі бачите, скільки біля мене всякої всячини: ось і огірочки, і картопелька, і цибулька, і малинка є, це в мене пізній сорт такий хороший. І треба хоч щось продати, щоб на хлібчик заробити. Нехай святкують ті, в кого гроші є, а в мене така пенсія, що соромно й казати. Тому буду я тут біля Житнього ринку весь Божий день торгувати.
Баба Лєна, продавець овочів на вході у Житній ринок
«Настрій бойовий!»
- Настрій у мене, я б сказав, бойовий, і тому День незалежності обов’язково буду відзначати! Чому бойовий? Тому що раз ми вистояли у війні з росією півроку, то нас уже вона точно не переможе. Ми переможемо неодмінно, треба тільки вичекати ще якийсь час, вистояти. Якщо в Житомирі якісь святкові заходи будуть, а вони точно будуть, то піду туди, долучуся. Хіба що на покладання квітів не піду, бо воно вже так приїлося. Кожного разу до одних і тих же пам’ятників одні й ті ж квіти. Це ж які гроші витрачаються! Краще б на них щось для наших хлопців на передовій купили. Або бідним пенсіонерам матеріальну допомогу до свята дали, то вони б цей день точно запам’ятали.
Олександр, м. Житомир
«Це наше головне свято!»
- Я вважаю, що раз це наше головне свято, то цього року усім нам його треба обов’язково відзначати. Щоб і окупанти, і весь світ бачили, що Україну ніхто не зламав, що Україна була і є незалежною державою. Дуже хочеться, щоб і в нас у Бердичеві, та й у Житомирі, в інших наших містах влада добре продумала святкові заходи, щоб на них люди пішли масово, а не поодиноко. Це вже, якщо хочете, питання політичне: треба показати масштаб, розмах, масову підтримку з боку людей. Тому чекаю свята з нетерпінням. А погані думки відганяю подалі. Так і всім раджу: гоніть їх під три чорти! Все буде Україна, ось побачите! Слава Україні!
Михайло, м. Бердичів
«Мені є чим займатися»
- Який може бути настрій, якщо у нас війна. Що мені, гопки танцювати чи співати від того? Треба спершу виграти війну, а тоді вже святкувати на повну, це ми добре вміємо. Тому я в цей день буду вдома, мені і біля хати є чим займатися, повірте. Оце недавно шуряк привіз півмашини дров, то будемо на пару з ним різати і рубати. Бо один Бог його знає, яка та зима у нас буде. Як кажуть, готуй сани влітку, бо взимку вже може бути пізно. Все, вибачте, мені час іти.
Житомирянин (представитися відмовився)
«Ніякого застілля не буде»
- Настрій так собі, але ніякого застілля 24 числа у мене вдома не буде, це я вам гарантію даю. Вечеря буде скромна, як завжди, тому що немає за що розкошувати. Ви ж бачите, які довкола ціни, а тут ще й проїзд у транспорті в Житомирі подорожчав. Це мені тепер за проїзд з Крошні в центр на роботу і назад з роботи кожен день треба буде платити вже 28 гривень. За тиждень – 140 гривень тільки так гавкне. Ось такі у нас, дорогенький, будні. Свято святом, а жити якось треба.
Житомирянка (представитися відмовилася).
«Піду до церкви, помолюся»
- На День незалежності піду до церкви, помолюся за наших, за тих, які там, на фронті. Скільки вже їх там полягло, захищаючи нашу незалежність, а кінця-краю ще не видно. Але особисто я твердо вірю, що все буде добре, що перемога буде за нами, що свою державу ми збережемо. Так і напишіть: Ігор Іванович вірить у Перемогу!
Ігор Іванович, пенсіонер, м. Житомир
«Аби лиш не було катавасії»
-Настрій міг би бути кращим, бо ж війна, але все одно святковий. Аби лиш 24 серпня не було, тьху-тьху-тьху, ніякої катавасії, щоб отой божевільний ще чогось не придумав. Ви ж дивіться: 24 серпня буде рівно півроку, як іде війна. Півроку! Яка розруха, які жертви, які страждання, а ми вистояли! Не втратили незалежність, хоч її росія хотіла відібрати у нас ще в лютому. Нічого у неї не вийшло і не вийде. Ми вже стільки горя скуштували, що нас уже нічим не злякаєш і нічим не візьмеш. Щиро вітаю усіх зі святом.
Топольницький, пенсіонер
